Жирова Галина Олександрівна
«З гарною акторською школою, з яскравою сценічною зовнішністю, емоційна, приваблива, Г.О. Жирова дуже багато була зайнята в репертуарі, ніколи не претендуючи на головні ролі – це були студентки і дівчата з цеху, купчихи і офіціантки, подруги, годувальниці, секретарі, листоноші і багато інших, часто безсловесні, учасниці драматичних колізій».
(З творчої характеристики. 2001 р.)
«Близько знайомий із цією делікатною, талановитою жінкою, часто дивувався: звідки ж беруться в людини сили й терпіння, щоб майже все своє життя – тоді вже на сцені столичної Російської драми – жити на репертуарному узбіччі, коли тебе постійно вважають «двадцять п’ятою берізкою» на загальній сценічній галявині? При цьому ніколи нічого й ні в кого не просити. Вимагати? Так вона й не вміла цього. Вміла лише стримано й віддано любити свій театр... Шанувати колег, радіти кожній малесенькій ролі, яка дісталася випадково …»
(Олег Вергеліс. Ще сміх не стих. Кілька сторінок із життя
українського Луї де Фюнеса. – «Дзеркало тижня», 21.12.2007 р.)
Народилася:
Померла:
Навчалася:
Робота в театрі:
1948-1950 рр. – Театр при Київському Окружному будинку офіцерів (нині Центральний Будинок офіцерів Збройних Сил України).
1950-1951 рр. – Київська обласна філармонія (нині Національна Філармонія України).
1952-2003 рр. – Київський державний російський драматичний ім. Лесі Українки (нині Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки), зіграно 75 ролей.
Робота в кіно і на телебаченні:
«Діти сонця». Фільм-спектакль (1956);
«Це було навесні» (1959);
«Сімейне коло» (1979);
«Ранок вечора мудріший» (1981) та ін.
Коментарі:
Коментувати
