
Звання:
«Кожна роль – частка тебе самого. Своєрідний індикатор, перевірка: наскільки ти розвиваєшся, чи виріс професійно й особистісно. І, звісно, наскільки ти готовий йти у професії далі…
Дотик до високого: до того, що хвилює не одне століття, і не одне покоління – саме в цьому бачу покликання актора та театру…»
О. Гетманський. З інтерв'ю Є. Варварич. -
«Класичний» щасливчик». – «День» 5.11.2009 р.
«За творчі роки актором Гетманським О. М. талановито створено багато ролей сучасного та класичного репертуару. Їх відзначає технічна віртуозність, яскрава форма, надзвичайний малюнок, неординарність та привабливість особистості виконавця».
З творчої характеристики. 2004 р.
Народився:
Помер:
Навчався:
Робота в театрі:
1980-1995 рр. – Київський ТЮГ, з перервою на службу в армії (нині Київський академічний театр на Липках);
1995-2004 рр. – Київський театр драми та комедії (нині Театр драми та комедії на лівому березі)
2004-2022 рр. – Київський державний російський драматичний ім. Лесі Українки (нині Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки, зіграно 15 ролей.
Робота в кіно і на телебаченні:
«Декілька любовних історій» (1994);
«Слід перевертня» (2001);
«Вишивальниця у сутінках» (2002);
«Зцілення любов’ю» (2005);
«Дивне Різдво» (2006);
«Ворог номер один» (2007);
«Адреналін» (2008);
«Викрадення Богині» (2009);
«Хто кому хто» (2011);
«Любов зі зброєю» (2012);
«Мій тато льотчик» (2013);
«Поводир» (2013);
«Поки станиця спить» (2014);
«Запитай у осені» (2016);
«Чужі рідні» (2018) та ін.
Педагогічна діяльність:
працював старшим викладачем кафедри акторського мистецтва та режисури драми Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. І.К. Карпенко-Карого
Коментарі:
Коментувати