Смолярова Олександра Захарівна

артистка театру і кіно

Звання:

Народна артистка України (1980),
Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (1983),
Член-кореспондентка Національної академії мистецтв України (2002).

Нагороди:

Орден «Знак пошани» (1986),
Орден «За заслуги» (2006),
Орден «Дружби» (2006).

«Пам’ятаю перше враження від Смолярової. Захоплююче чудове. Літо п’ятдесят восьмого.
Москва. Я готуюсь до вступу на режисуру. У Малому театрі гастролює Театр імені Лесі Українки.
І я з потугами продираюсь на аншлагове “Таке кохання” П.Когоута. Ах, яка то була Ліда Матісова!
І сильна, і слабка, і нескінченно жіноча, і ніжна, і щільно закрита. Трагічна та лірична водночас».

М. Резнікович. – «Факти», 19 червня 1999 р.

«Для мене кожен вихід на сцену – свято, незалежно від того,
чи я граю величезну роль, чи виходжу без єдиного слова».

О. Смолярова. З інтерв’ю Л. Момот. –
«Факти», 22 жовтня 2002 р.

«Навіть якщо актор дуже талановитий, все одне талант треба живити, «вкопуючись» у життя
тих, хто поруч із тобою, смикаючи свою душу. Артист до тих пір живий, доки він небайдужий».

О. Смолярова. З інтерв’ю Л. Клевцової. –
«Робітнича газета», 17 червня 2005 р.

Народилася:

19 червня 1925 року, м. Жданов (нині – Маріуполь, Україна).

Померла:

23 травня 2014 року, м. Київ, Україна.

Навчалася:

1944-1948 рр. - Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка Карого (1944–1948 рр.). Нині – Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого.

Робота в театрі:

1948 – 1949 рр. - Київський театр юного глядача (нині – Київський академічний театр на Липках);
1949 – 1950 рр. - Вінницький обласний український музично-драматичний театр ім. М.Садовського (нині – Вінницький академічний музично-драматичний театр ім. М.Садовського) ;
1950 – 1952 рр. - Київський драматичний театр транспорту (існував до 1959 р.);
1952 – 2014 рр. - Київський державний академічний російський драматичний театр ім. Лесі Українки (нині – Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки), зіграно 80 ролей.

Робота в кіно і на телебаченні:

«Кінець Чірви-Козиря» (1957),
«Моральність пані Дульської». Фільм-вистава (1957),
«Хазяйка». Фільм-вистава (1957),
«Ой не ходи, Грицю...» (1979),
«День народження Буржуя» (1999),
«Школа скандалу». Фільм-вистава (1999),
«Борг» (2007),
«Повернення Мухтара» (2011) та ін.

Педагогічна діяльність:

Викладач майстерності актора в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1970-1980-ті рр.).