Вознюк Борис Леонідович

Вознюк Борис Леонідович

Вознюк Борис Леонідович актор драматичного театру і кіно
актор драматичного театру і кіно

Звання:

народний артист України (1999)

«Помітна, по-справжньому акторська якість – жити роллю впродовж усього
репетиційного процесу, як чимось головним, основним у житті, віддавати п’єсі, ролі всі сили
душі, фанатична відданість професії – вирізняло раніше і вирізняє зараз Бориса Вознюка».

М.Резнікович. «Він міг більше зіграти, більше віддати глядачам
свого серця та розуму». – «Факти». 6.12.1997 р.

Народився:

14 червня 1943 року, м. Уфа, Башкирія, Російська Федерація.

Навчався:

1960 – 1963 рр. - Театральна студія при Київському державному академічному українському драматичному театрі ім. І.Франка (зараз – Національний академічний драматичний театр ім. І.Франка);
1965 – 1969 рр. – Державний інститут театрального мистецтва ім. А.В.Луначарського (зараз - Російський інститут театрального мистецтва – ДІТМ, м. Москва, Російська Федерація).

Робота в театрі:

1963-1966 рр. – Київський державний академічний український драматичний театр ім. І.Франка (нині – Національний академічний драматичний театр ім. І.Франка);
з 1966 р. – Київський державний академічний російський драматичний театр ім. Лесі Українки (нині – Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки.

Робота в кіно і на телебаченні:

«Кожний вечір після роботи» (1973);
«Талант» (1977);
«Макар-слідопит» (1984);
«Школа скандалу» фільм-спектакль (1999);
«А життя продовжується» (2006);
«Повернення Мухтара-4 (2007);
«Територія краси» (2009) та ін.

НЕВІДОМИЙ
«Осінні скрипки» І.Сургучова. 1997 рік.
Б.ВОЗНЮК (праворуч) після прем’єри вистави
«Наполеон і корсиканка» І.Губача. 2004 рік.
Зліва направо: М.Резникович, М.Гейкрайтер, Д.Бабаєв, Т.Назарова, Д.Боровський.
МОЛЬЄР
«Молоді роки короля Людовика ХIV» А.Дюма-батька. 1993 рік.
РЕБЕ
«Тойбеле та її демон» І.Башевіса Зінгера, І.Фрідман. 1996 рік.
Т.Назарова – Тойбеле.
СТИР (праворуч)
«Я прийшов надати вам волю» В.Шукшина. 1984 рік.
Сцена з вистави.
ВІН
«Історія однієї пристрасті» за Г.Джеймсом. 1994 рік.
О.Треповський – Генрі.
ЛЬОВУШКА
«Покликання» В.Врублевської. 1985 рік.
У сцені задіяні: Л.Бакштаєв, В.Бессараб.
СПАНО
«Помста по-італійські» Л.Піранделло. 2000 рік.
ГРАФ
«Фернандо Крапп написав мені цього листа» Т.Дорста, У.Елер. 1996 рік.
А.Сердюк – Юлія.
КРЕБТРІ
«Школа скандалу» Р.Шерідана. 1995 рік.
А.Мухарський – Бекбайт.
БЕРТРАН (ліворуч)
«Наполеон і корсиканка» І.Губача. 2004 рік.
Сцена з вистави.
БЕРНАР (ліворуч)
«Родинна вечеря» М.Камолетті. 2009 рік.
С.Москвін – Робер.
ГЕРЦОГ (у центрі)
«Дон Кіхот. 1938 год» за М.Булгаковим і М.Сервантесом. 2006 рік.
У сцені задіяні: Д.Бабаєв, Ю.Гребельник.
АЛЬБЕР
«Шаленство кохання» Ж.-Ф. Реньяра. 2012 рік.
СЕБАСТЬЯН ЛАКРЕОЛЬ
«Оголена зі скрипкою» Н. Коварда. 2017 рік.
Г. Гринчак – Джейн

Посилання:

Коментарі:

Нема коментарів

Коментувати

Перед тим як написати коментар, ознайомтесь з правилами сайту.
Увага! Коментарі незареєстрованих користувачів будуть розміщуватися на сайті після перевірки адміністратором.

protect
go_up