 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Лірична комедія на дві дії
Тривалість 3 год. 10 хв.
Замовлення квитків
Режисер – Євген Лунченко
Сценографія та костюми – Олена Дробна
Пластичне рішення – Ольга Голдис
Музичне оформлення – Євген Лунченко
Відеосупровід – Олексій Рабін, Андрій Рябін, Олександр Шабанов
Переклад з румунської Сергія Лучканина
Якось однієї весняної ночі у заштатному провінційному містечку Румунії несподівано зупинився столичний експрес-потяг, який завжди прямував повз. У потязі їхала незвичайна пасажирка, яке не мала квитка. Волею долі на тому ж вокзалі опинився молодий чоловік, талановитий учитель космографії, який заскочив до начальника вокзалу забрати довгоочікувану книжку. Певно тієї ночі зорі зійшлися так, аби ці двоє зустрілися! Вона – Мона, вишукана красуня у чарівній вечірній сукні. Він – Марін Мірою – романтичний філософ, із чарівною усмішкою і талантом захопити співрозмовника своєю наукою. Так, тієї ночі зорі зробили свою справу, все склалося якнайкраще! А що буде наступного ранку? Чи вдасться закоханим зберегти свої почуття? На чию користь Мона зробить свій вибір, що і хто керуватиме нею? З чим залишиться Марін Мірою? Адже він переконаний: «Жодна зірка ніколи не відхиляється і ніколи не зупиняється на своєму шляху».
Будемо шукати відповіді на споконвічні запитання разом із героями вистави «Безіменна зірка». Усі події вистави відбуваються протягом однієї доби, але за цей час кожен персонаж встигає прожити ціле життя...
У виставі присутні сцени куріння та використовується штучний дим.
Дійові особи та виконавці:
| Незнайомка (Мона) | Ірина Новак |
| Марін Мірою, учитель космографії | Олексій Поліщук |
| Гріг | Євген ЛунченкоМаксим Нікітін |
| Начальник вокзалу | Віталій Овчаров |
| Мадемуазель Куку | Наталія Шевченко |
| Учениця | Дар'я ХвостенкоКатерина Школа |
| Удря, вчитель музики | Станіслав Бобко |
| Паску | Артем ЄмцовАндрій Пономаренко |
| Ікім, Кондуктор, Селянин | Євген Овчаров |
Преса про виставу:
Коментарі:
Дякуємо що звернули увагу на деталі!)
Ви знаєте, ця прикраса звичайна біжутерія, яку знайшла нам співробітниця у себе в дома. На жаль на ній немає жодних маркерувань.
Игра каждого актера в спектакле заслуживает восхищения. Вы все невероятные. Спасибо вам за эту энергетику и за эмоции, которые вы нам подарили. Это многого стоит.
Особенно я хотел бы выделить игру трех актеров – Ирины Новак (в роли Моны), Артема Емцова (в роли господина Паску) и Ольги Когут (в роли мадемуазель Куку).
Ирина Новак – это талантище. Ее образ Моны – это свидетельство многогранности таланта Ирины. Она прекрасно передала образ светской львицы, где-то жеманной, где-то наивной, где-то капризной, а где-то страстной. Такая игра никого не оставит равнодушным. А чего стоило ее появление на сцене - в струящемся шелковом белом платье с шарфом. Это было невероятно выразительно, как и вся ее игра.
Артем Емцов – невероятно харизматичный и талантливый актер. В этом спектакле у его героя – господина Паску роль небольшая, но как же ярко, талантливо и красиво она сыграна. Это человек- феерия, человек-праздник, с появлением которого на сцене, спектакль заиграл новыми красками и еще больше завел зал.
Ольга Когут – очень ярко и необычно передала образ строгой классной дамы, блюстительницы морали - в чем-то комичной, в чем-то трагичной, а в чем-то легкомысленной или даже наивной. Ее яркий образ и яркая игра – это то, что придало целостности спектаклю. Именно такой я представлял мадемуазель Куку.
Очень рекомендую посмотреть всем этот спектакль. Это действительно отличная постановка. А на месте руководства театра, я бы подумал про постановку этого спектакля на основной сцене. Спектакль этого стоит.
Небольшой вопрос) В развязке спектакля Григ дарит Моне изумительное колье, я просто залюбовалась из 1 ряда! Вы не могли бы пожалуйста подсказать что это за марка. Обязательно хочу купить себе такое же
Извините за такую личную просьбу, но как иначе обратиться не знаю.
Заранее благодарю)
Коментувати
26.06.2022
"Безіменна зірка", прем'єра
Одразу для себе вирішила, що спробую не порівнювати фільм сорокарічної давнини з сучасним спектаклем, а буду насолоджуватися режисерською роботою Євгена Лунченко, красномовними костюмами Олена Дробна та грою улюблених акторів. І от не встигла озирнутися, як пролетіли на одному подиху три години.
Смішні моменти були дуже смішними!
В першому акті брати Овчарови були цікавими і гротескно-синхронними, потім з'явився екзальтований та манірний пан Паску, власник крамниці і викликав новий сплеск сміху (блискуча робота Артема Ємцова).
Над ними усіма царювала жорстка, принципова і нещасна Мадемуазель Куку (Ольга Когут - браво!) - скоріше символ безправного поліцейського суспільства, а не уособлення певних людських якостей.
Романтичні моменти були дуже романтичними!
Зародження кохання між людьми, які ніколи не мали зустрітися. Він доторкнувся на мить до мрії, а вона побачила, що є щось справжнє поза межами її зручного світу. Ірина Новак і Олексій Поліщук, ви були неймовірні у щирості, переживаннях та коханні своїх героїв! Чудова музика і візуальні ефекти підсилили відчуття стократ!
Ну і як же без Злого генія? У ролі Гріга другого прем'єрного дня був Максим Нікітін. Впевнений у собі, саркастичний, рафінований представник Іншого світу швидко розставив всі точки...
Окремий абзац хочу присвятити невеликій, але дуже ефектній та емоційній ролі Станіслава Бобко - вчителя музики Удря. Так зване "виконання" симфонії (алегро, анданте, скерцо і ... знову алегро) зачарувало глядачів.
Дякую за задоволення! Вітаю всіх причетних із прем'єрою!