
Звання:
Нагороди:
«Який би сценічний образ не створював Олег Васильович – позитивний чи негативний,
історичний чи сучасний, – він завжди був і залишається природнім, вільним, органічним,
емоційним, завзятим, правдивим, гострим. Але головне – по-життєвому достовірним. В
кожній його ролі важно не впізнати артиста, але ж водночас кожна з нових ролей
насичується вкрай дотепно новими рисами, рисочками, дрібничками тонкого, майже
акварельного ґатунку. Саме поєднання героїки, гумору, трагедійних і лірико-іронічних фарб
характеризує більшість образів, створених актором на сцені нашого театру. Як справжній
майстер сцени, він здатен розповісти значно більше, ніж іноді буває покладено на поверхню
драматургічного матеріалу. В цьому його творча індивідуальність».
З творчої характеристики 2009 р.
«Вдячний долі, що в такому, вже осінньому віці в мене продовжується плідний період,
в рідному театрі. Формула щастя проста, моє щастя – це працювати в моєму театрі».
Олег Комаров. З інтерв'ю.
А. Підлужна «Багатогранний Олег Комаров». –
«Театрально-концертний Київ», № 2, 2004 р.
Народився:
Навчався:
Робота в театрі:
1961-1964 рр. – Дніпропетровський російський драматичний театр ім. М. Горького (нині – Дніпровський академічний театр драми та комедії);
1964-1966 рр. – Театр-студія кіноактора при Кіностудії художніх фільмів ім. О.Довженка (нині – Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка);
з 1966 р. – Київський державний академічний російський драматичний театр ім. Лесі Українки (нині – Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки).
Робота в кіно і на телебаченні:
«Повість про Пташкіна» (1964)
«Хочу вірити» (1965)
«У пастці» (1966)
«Їх знали тільки в обличчя» (1966)
«Щовечора після роботи» (1973)
«Поцілунок Чаніти» (1974)
«Казка як казка» (1978)
«Кармелюк» (1985)
«Війна у західному напрямку» (1990)
«Сад Гефсиманський» (1993)
«Утьосов. Пісня довжиною в життя» (2006)
«Якщо ти мене чуєш» (2007)
«Доярка із Хацапетовки» (2009)
«Повернення Мухтара» (серіал, 2009, 2011) та ін.
Комаров Олег Васильович
– актор-читець, який виступає з літературно-художніми програмами на концертних майданчиках, на радіо та телебаченні;
– ведучий радіопрограм («Вiд суботи до суботи», «А ми до вас в ранковий час», «Малi таємницi великого свiту», «Детективна історія»);
– автор і ведучий циклів документальних телепередач («Театральні силуети», «Дещо про кіно»);
– автор книг: «Розповіді та спомини» (1998), «Театральні спогади. Оповідання» (2001), «Світлі душі театру. Театральні спогади. Оповідання» (2014);
– викладач кафедри майстерності актора та сценічної мови Київського державного училища естрадно-циркового мистецтва (нині– Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтва).
Посилання:
Коментарі:
Коментувати