Сарайкін Віктор Вікторович
Звання:
«Актор сильного темпераменту, пластичності, наділений великою сценічною чарівністю, завжди змальовує свої образи відверто, не ховаючи жодної дрібниці, які повно розкривають сутність персонажу».
З творчої характеристики. 2009 р.
«Віктор Сарайкін – артист дивовижний, чи, як зазвичай кажуть, податливий, живий, безпосередній, але водночас і глибокий, докладний і завжди налаштований на роботу».
Б.Кротка. «Артист рідкісної витримки». -
«Вісті в Україні». – 6 квітня 2009 р.
«Змінюється час – змінюється і самий актор Віктор Сарайкін, і його ролі. З віком у артиста нарощується допитливість, зацікавленість життям, креативний азарт у творчості. Він відчуває ритми часу, і в цьому сутність воістину творчого начала».
Т. Моцарь. «Було два шляхи: стати кримінальним
авторитетом чи піти у мистецтво». – «День», 3 червня 2014 р.
Народився:
Навчався:
Робота в театрі:
1981-1992 рр. (з перервами) – Київський театр драми і комедії (нині Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра);
З 1995 р. – Київський державний російський драматичний ім. Лесі Українки (нині Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки).
Робота в кіно і на телебаченні:
«Останній гейм» (1981);
«Хочу зробити зізнання» (1989);
«Афганець» (1991);
«Злочин з багатьма невідомими» (1993);
«Як гартувалася сталь» (1999);
«Європейський конвой» (2003)
«Повернення Мухтара», серіал (2005);
«Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006);
«Ліквідація» (2007);
«Зачароване кохання» (2008);
«Попелюшка з причепом» (2010);
«Слуга народу» (2015-го, 2017) та ін.
- 12
Посилання:
Коментарі:
Коментувати
