Ануров (Онуров) Олександр Герасимович
Звання:
Нагороди:
26 медалей, серед них: медаль «За оборону Сталінграда» (1942);
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (1945);
медаль «За доблесну працю» (1965) та ін.
«Чудова моя професія! Мати право виходити на сцену, устами героя висловлювати свої думки. І якщо твоя гра торкнеться серця глядача, то – велике щастя».
О. Ануров. З інтерв`ю. 1985 р.
«Стиль О. Анурова відзначають стриманість і благородна простота у поєднанні із завзятим романтичним темпераментом. На сцені він завжди зібраний, сумлінний, уважний до партнерів».
С. Грін «Роки щастя». –
«Культура і життя». 29.07.1984 р.
«У Театрі імені Лесі Українки, якому було віддано майже все його життя, грав багато та із запалом. І в кожній ролі – до повного виснаження. Чи грав він у «Генералі Ватутіні», чи у «Владі темряви», чи у «На дні», чи у «Далеких вікнах», – завжди було в ньому відчуття внутрішнього стрижня. Як казали у старовинні часи – «відчуття комірця».
Б. Куріцин «Натура, яка зникає». –
«Київські відомості». 6.10.1995 р.
Народився:
Помер:
Навчався:
(зараз – Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури).
Робота в театрі:
1933-1936 рр. – Вседонецький музично-драматичний театр (м. Маріуполь);
1936-1939 рр. – Служба в лавах РСЧА (Робітничо-Селянська Червона Армія);
1939-1942 рр. – Центральний театр Червоної Армії (м. Москва);
1942-1944 рр. – Театр Червоної Армії Південно-Західного фронту;
1944-1953 рр. – Театр Радянської Армії Одеського військового округу;
1953-1995 рр. – Київський державний академічний російський драматичний театр ім. Лесі Українки (зараз – Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки), зіграно 68 ролей.
Робота в кіно і на телебаченні:
«Правда» (1957);
«НП. Надзвичайна подія» (1958);
«Кров людська – не водиця» (1960);
«Рятуйте наші душі!» (1960);
«Розвідники» (1968);
«Пізнай себе» (1972);
«Не мине й року» (1973);
«Народжена революцією» (1975);
«Карпати, Карпати…» (1976);
«Грачі» (1982) та ін.
- 12
Коментарі:
Коментувати
