Тітов Леонід Володимирович

Тітов Леонід Володимирович

Тітов Леонід Володимирович Актор драматичного театру і кіно,
театральний режисер.
Актор драматичного театру і кіно,
театральний режисер.

«Тітов Л.В. – артист високої професійної школи із безумовним міцним темпераментом, він є зразком блискучого сценічного партнерства»

З творчої характеристики. 2013 р.


«Для актора Театру ім. Лесі Українки Леоніда Тітова одна з найдорожчих родинних фотографій – знімок його матері-красуні в ролі з написом «Бажаю, щоб шлях твій був нелегким, але захоплюючим». Ніби напророчила народна артистка України Олександра Смолярова синові – шлях його був і справді непростим…»

Алла Підлужна. – «Театрально-концертний Київ», 2009, № 4.



«Будучи випускником Щукінського училища, я є прихильником формули Вахтангова: «Розкрити за змістом і нафантазувати за формою», тому я люблю яскраву форму, барвистість, музичність і обов’язково гумор. Терпіти не можу нудьги на сцені».

Леонід Тітов. З творчого резюме.

Народився:

28 лютого 1948 року, м. Київ, Україна.

Навчався:

1968-1972 рр. – Театральне училище імені М. С. Щепкіна (ВУЗ), кваліфікація: актор драматичного театру і кіно;

1986-1992 рр. – Вище Театральне училище імені Б. В. Щукіна, спеціальність: режисур драми.

Робота в театрі:

З 1972 р. – на посаді актора, режисера-постановника, головного режисера в театрах міст: Омськ, Кемерово, Псков, Волгоград, Тюмень, Петропавлівськ, Барнаул, Семипалатинськ, Тольятті та ін.

1983-1988 рр., 2006- 22рр. – актор Київського державного російського драматичного театру ім. Лесі Українки (нині Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки), зіграно 19ролей

Робота в кіно і на телебаченні:

«Диктатура». Фільм-спектакль (1985);
«Підступи коханняі» (2005);
«Все включено» (2006);
«Сім днів до весілля» (2007);
«Адреналін» (2008);
«Блудні діти» (2009);
«Право на помилування» (2009);
«Брат за брата», серіал (2010-2011);
«Повернення Мухтара-7», серіал (2011);
«Доставити за будь-яку ціну», (2011);
«Любов на два голоси» (2011);
«Здрастуй, мамо!» (2011);
«Шулер» (2011);
«Поки станція спить» (2014) та ін.

Режисер-постановник вистав:

«Поминальна молитва» Г.Горіна. ДРДТ ім. М.Бестужева. м. Улан-Уде, (1997 р.);
«Свої люди – поквитаємось» О.Островського. ДОРДТ ім. Ф.Достоєвського, м. Семипалатинськ (1999 р.);
«Нам не дано передбачити» за п'єсою «Поки вона вмирала» Н.Птушкіної (1999);
«Емігранти» С.Мрожека. ТЮЗ, м. Тольятті (2000 р.);
«О, Маріанна!» за мотивами п'єси «Дон Сезар де Базан» Ф.Дюмануара і А.д'Еннері. Амурський театр драми, м. Благовіщенськ (2001 р);
«Продавець дощу» Р.Неша. Обласний драматичний театр, м. Пенза (2006 р.) та ін.

Л.Титов (ліворуч) під час учбової практики. 
«Лихо з розуму» О.Грибоєдова.
Малий театр. Москва. 1970 р.
ГЕХТ
«Несподівана осінь» О.Арбузова.
Театральне училище ім. М.Щепкіна (Москва).
ІІІ курс. 1971 р.
ГЕХТ (сидить другий праворуч)
«Несподівана осінь» О.Арбузова.
Театральне училище ім. М.Щепкіна (Москва).
ІІІ курс. 1971 р.
ЦЕЗАР (ліворуч)
«Антоній і Клеопатра». 1972 р.
Омський академічний театр драми. 
У сцені задіяні: В.Кануннікова, Н.Чонішвілі.
ВАСЬКА ПОПІЛ
«На дні» М.Горького. 1976 р.
Омський академічний театр драми.
АЛЬОША
«Чоловік і дружина знімуть кімнату»  М. Рощина. 1975 р.
Омський академічний театр драми.  
В. Прокоп – Альона.
ЛОТ
«Царство земне» Т.Вільямса. 1976 р.
Омський академічний театр драми. 
В. Прокоп – Мертл.
ЛЬОША ЗОРІН
«Місто на світанку» О. Арбузова. 1979 р.
Кемеровський обласний театр драми. 
У сцені задіяна арт. Н.Привалова.
КОЛЕСОВ
«Прощання у червні» О.Вампілова. 1976 р.
Омський академічний театр драми. 
Л. Трандіна – Таня.
ФЕНТОН (у центрі)
«Вінздорські насмішниці» В.Шекспіра. 1979 р.
Кемеровський обласний театр драми.
ЧОРТ
«Святий та грішний». М. Варфоломієва. 1978 р. 
Кемеровський обласний театр драми.
ШИНДІН (у центрі)
«Ми, що підписалися нижче» О.Гельмана. 1979 р.
Сцена з вистави. 
Кемеровський обласний театр драми.
КІНГ
«Дивіться, хто прийшов». В.Арро 1982 р. 
Псковський драматичний театр ім. О.Пушкіна.
БАН ПЕТУР (ліворуч)
«Бан Банк» Й.Катони. 1980 р.
У сцені задіяний М.Дахненко. 
Кемеровський обласний театр драми.
АЛЬБЕРТО
«Людина і джентльмен» Е. Де Філіппо. 1992 р.
Тюменський драматичний театр. 
І. Халезова – Біче.

Коментарі:

Нема коментарів

Коментувати

Перед тим як написати коментар, ознайомтесь з правилами сайту.
Увага! Коментарі незареєстрованих користувачів будуть розміщуватися на сайті після перевірки адміністратором.

protect
go_up