 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Історія кохання і ненависті
Тривалість 2 год. 40 хв.
Замовлення квитків
Режисер – Кирило Кашліков
Сценографія, костюми – Олена Дробна
Хореографія – Ольга Голдис, Максим Пекній
Звукорежисура, музичне рішення – Владислав Тененбаум
Музичне оформлення – Олег Замятін
Сценічна мова – Ганна Гринчак
Сценічний бій – Максим Нікітін, Віталій Овчаров
Аранжування «Марески» – Олександр Дрига, Григорій Мокрицький
Балетмейстер-репетитор – Світлана Приходько
Переклад з англійської Василя Мисика та Ірини Сташенко
«Ромео і Джульєтта» – найкраща у світі п'єса про кохання. Про кохання та ненависть. Характери, ситуація і життєві мотиви, присутні в італійській основі сюжету, створюють разючу правдоподібність до сумної повісті про веронських закоханих. Вважаю на сьогодні цю п'єсу не менш актуальною і сучасною, ніж у 1595 році. – Кирило Кашліков
У виставі використовується штучний дим та лунають гучні звуки та постріли.
Дійові особи та виконавці:
Преса про виставу:
Коментарі:
Какова заключительная фраза спектакля? Мне показалось, что в спектакле 30 июня аплодисменты раздались раньше последней фразы, и ее не договорили.
Что не понравилось так это монолог Меркуцио о королеве Мэб. Нежно люблю Евгения Авдеенко в "105 страница о любви", но тут было слишком много крика, и в итоге восприятие текста умножается на ноль.
И пожалуй, это второй спектакль в этом театре, на который я пойду еще не раз.
"Три раза... Три раза под влиянием вздорных слов
Вы оба: Капулетти и Монтекки,
Резней смущали уличный покой.
И если Вы хоть раз ещё столкнетесь снова,
Вы жизнью мне заплатите за все.
О, стоит лишь нарушить раз порядок,
Основу и опору бытия -
Смятение, как страшная болезнь,
Взорвёт страну, и всё пойдет вразброд,
утратив смысл и веру...
Вы, Капулетти, следуйте за мной,
А вы Монтекки, днем ко мне придете.
Итак, под страхом смерти, разойдитесь!"
В письме Джульетты использованы тексты 116-ого и 22-ого сонетов Шекспира:
"Я никаких помех не признаю,
Когда вступают в брак два сердца верных.
Любовь не изменяет суть свою,
И не сгибается от бед безмерных.
Одна судьба у наших двух сердец:
Замрёт твоё и моему конец."
Коментувати
